13.8. Організація пожежної безпеки в приміщеннях  підприємстві ТОВ «ВО «ІНТЕГРАЛ». Категорія приміщень, за вибухопожежнебезпечністю. Системи пожежної сигналізації, та пожежогасіння, наявність первинних засобів пожежегасіння.

Основними чинниками пожеж на підприємствах є: порушення технологічного режиму роботи обладнання; несправність електроустаткування; самозаймання деяких матеріалів і речовин тощо.

Згідно з нормативними документами ймовірність виникнення пожежі або вибуху протягом року не має перевищувати 10е.

З метою досягнення нормативного рівня безпеки в Україні створено систему пожежної безпеки, яка включає:

• систему протипожежного захисту;

• систему передбачення пожежі;

• систему організаційно-технічних заходів.

Основним завданням системи пожежної безпеки є вирішення таких основних задач:

• попередження пожеж, вибухів, загорянь;

• локалізація осередків пожеж та вибухів;

• гасіння пожеж.

При цьому досягається захист людей та матеріальних цінностей, мінімізація збитків.

Система попередження пожежі - це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на усунення умов виникнення пожежі (ДСТУ 2272-93).

Основним принципом цієї системи є положення про те, що горіння (пожежа) можливе тільки за певних умов. Такою умовою є наявність трьох факторів: горючої речовини, окислювача та джерела займання. Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до певної температури і перебувала у відповідному співвідношенні з окислювачем, а джерело займання мало необхідну енергію для початкового імпульсу (займання).

До окислювачів належать хлор, окисли азоту та інші речовини. Однак з практичної точки зору найбільший інтерес становить вивчення процесу горіння, що виникає при окисленні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі гальмується швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14% (норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Окислювач разом з горючою речовиною утворює так зване горюче середовище.

Система попередження пожежі включає, перш за все, два основних напрямки: 1) попередження формування горючого середовища; 2) запобігання виникненню в цьому середовищі (або привнесення в нього) джерела займання.

Попередження формування горючого середовища або вибухонебезпечної суміші досягається за рахунок:

• максимально можливого використання неспалимих та важко-спалимих матеріалів (облицювання, оштукатурювання, просочення антипіренами та ін.);

• обмеження маси і (або) об'єму горючих речовин та вибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також забезпечення безпечного способу їх розміщення (зонування територій з урахуванням рельєфності);

• надійна ізоляція та герметизація горючого середовища та вибухонебезпечної суміші, розміщення в кабінах, камерах, відсіках, попередження витікання, контроль відкладень вибухонебезпечного пилу;

• підтримання концентрацій горючих газів, пари і вибухонебезпечних сумішей за межами їх спалахування (відведення, видалення горючих та вибухонебезпечних речовин, робоча й аварійна вентиляція, конструкційні та технологічні рішення; контроль повітряного середовища);

• застосування інертних (флегматизуючих) домішок (азот, вуглекислий газ, водяна пара), які роблять середовище негорючим, та інгібуючих (хімічно активних компонентів), які сприяють припиненню горіння;

• підтримання в горючому середовищі температури,, тиску, а також концентрації небезпечних компонентів за межами спалаху суміші (герметизація та інші конструктивні й технологічні рішення).

Попередження виникнення у горючому середовищі (або принесення в нього) джерела займання досягається за рахунок:

• використання обладнання та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел займання;

• застосування електрообладнання, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпечності приміщень і зон, групі й категорії вибухонебезпечної суміші;

• виконання вимог спільного зберігання речовин і матеріалів;

• використання обладнання, яке задовольняє вимоги електростатичної іскронебезпечності;

• улаштування молнієзахисту;

• організації автоматичного контролю параметрів, виявлення джерела займання;

• заземлення обладнання подовжених металоконструкцій;

• використання при роботі з легкозаймистими рідинами інструменту, який виключає іскроутворення;

• ліквідації умов самозаймання речовин і матеріалів.

Якщо немає підстав вважати безумовно неможливим утворювання горючого середовища та джерела займання або джерела ініціювання вибуху, тоді реалізовується принцип локалізації осередку пожежі або вибуху застосування пожежо-вибухозахисту.

Наказом директора підприємства було призначено відповідальну особу за пожежну безпеку (Додаток 4).

Працівник, відповідальний за протипожежний стан забезпечує дотримання вимог, стандартів, норм, правил пожежної охорони та електробезпеки; організовує навчання працівників правилам пожежної охорони та електробезпеки; розробляє комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.

             На підприємстві широко використовується електричне обладнання, яке може стати небезпечним джерелом пожежі. Адже електрообладнання, вентилятори, освітлювальні лампи, принтери, телефонні апарати, радіоприймачі живляться електричним струмом, який, в силу різних обставин – несправність чи пошкодження електрообладнання, струмові пере навантаження, іскріння, короткі замикання, виникнення іскор при розряді статичної електрики тощо – може призвести до запалювання горючих матеріалів. Тому необхідно обережно ставитись до електрообладнання, слідкувати за тим, щоб воно розташовувалось у пожежонебезпечних зонах.